Себорейний дерматит голови: причини та лікування

Що таке себорейний дерматит?

Себорейний дерматит — це хронічне запальне захворювання шкіри, що уражує ділянки з підвищеною активністю сальних залоз. На волосистій частині голови він проявляється лущенням, почервонінням, свербежем та утворенням жирних лусочок або кірочок. Захворювання має рецидивуючий перебіг і зустрічається у 3–5% дорослого населення, частіше у чоловіків.

Причини та фактори ризику

Розвиток себорейного дерматиту пов'язаний із комплексом факторів — від мікробіологічних до імунологічних. Основні причини включають:

• грибок Malassezia: умовно-патогенний дріжджоподібний грибок, що живе на шкірі кожної людини, але при надмірному розмноженні викликає запальну реакцію та подразнення шкіри голови.
• надмірна секреція шкірного сала: гіперактивність сальних залоз створює сприятливе середовище для розмноження грибкової флори та порушує природний бар'єр шкіри.
• імунологічні порушення: зниження місцевого імунітету шкіри, стресові стани, ВІЛ-інфекція та неврологічні захворювання (хвороба Паркінсона) значно підвищують ризик розвитку дерматиту.
• зовнішні тригери: різка зміна клімату, надмірне використання агресивних засобів для волосся, нерегулярне миття голови, хронічний стрес та нераціональне харчування з надлишком жирної їжі.

Симптоми себорейного дерматиту

Основні симптоми себорейного дерматиту голови включають: лущення шкіри з утворенням білих або жовтуватих лусочок (лупа), почервоніння та запалення шкіри під волоссям, помірний або інтенсивний свербіж, що посилюється при потовиділенні, утворення жирних кірочок жовтого кольору, відчуття стягнутості шкіри, а у тяжких випадках — випадіння волосся у зонах найбільшого ураження. Симптоми зазвичай загострюються у холодну пору року та в періоди стресу.

Діагностика себорейного дерматиту

Діагностика себорейного дерматиту базується на клінічному огляді та зборі анамнезу. Дерматолог оцінює характерні ознаки — локалізацію висипань, тип лущення та ступінь запалення. Дерматоскопія дозволяє детально розглянути структуру ураженої шкіри. У складних випадках проводиться мікологічне дослідження для виявлення Malassezia та диференціальна діагностика з псоріазом, контактним дерматитом та грибковими інфекціями. Біопсія шкіри призначається рідко, лише при атиповому перебігу.

Сучасне лікування

Лікування себорейного дерматиту голови включає протигрибкові шампуні з кетоконазолом, піритіоном цинку або сульфідом селену як основу терапії. Топічні кортикостероїди (лосьйони, розчини) призначаються короткими курсами для зняття запалення. Шампуні з саліциловою кислотою та дьогтем допомагають усунути лущення. При тяжких формах застосовують пероральні антимікотики (ітраконазол, флуконазол). Фототерапія UVB та лазерна терапія використовуються як допоміжні методи. Важливо дотримуватися підтримуючої терапії для запобігання рецидивам.

Профілактика та догляд

Для профілактики загострень себорейного дерматиту рекомендується регулярне миття голови м'якими шампунями, використання протигрибкових шампунів 1–2 рази на тиждень профілактично, уникання агресивних стайлінгових засобів, збалансоване харчування з обмеженням цукру та жирної їжі, управління стресом, підтримка імунітету та регулярне спостереження у дерматолога.